гальмувати — I (сповільнювати / припиняти рух транспорту), загальмовувати, загальмувати; зупиняти, зупинити, спиняти, спинити (до повної зупинки) II ▶ див. затримувати I, 2), зупинятися 1) … Словник синонімів української мови
гальмувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
шляйфувати — гальмувати … Лемківський Словничок
антиандрогени — ів, мн. Речовини, які здатні гальмувати біосинтез, секрецію і рух чоловічих статевих гормонів або послаблювати їхню дію … Український тлумачний словник
антимітотичний — а, е: •• Антимітоти/чні речови/ни речовини, що здатні гальмувати процес клітинного поділу … Український тлумачний словник
гальмування — я, с. 1) Дія за знач. гальмувати. •• Е/кстрене гальмува/ння зал. гальмування, що застосовується для негайної зупинки поїзда. Службо/ве гальмува/ння зал. гальмування ступенями визначеної величини для плавного зниження швидкості чи зупинки поїзда.… … Український тлумачний словник
гальмуватися — у/ється, недок. Пас. до гальмувати … Український тлумачний словник
гальмуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до гальмувати … Український тлумачний словник
затримувати — ую, уєш, недок., затри/мати, аю, аєш, док., перех. 1) Залишати, утримувати кого , що небудь на якийсь час у певному місці, положенні. Затримувати увагу. 2) Перешкоджати чиємусь рухові, уповільнювати, гальмувати просування, розвиток чого небудь.… … Український тлумачний словник
притримувати — ую, уєш, недок., притри/мати, аю, аєш, док., перех. 1) Тримаючи або підтримуючи кого , що небудь, не давати йому падати, опускатися, рухатися і т. ін. || чим і без додатка. Притискуючи що небудь, утримувати його в певному положенні. || Притуляти… … Український тлумачний словник
